Утеплення будинку дає можливість покращити теплоізоляційні характеристики будь-якої будівлі чи споруди. Для цих цілей застосовують сучасні теплоізоляційні матеріали, найпопулярнішими з яких є:
- мінеральна вата;
- полістирол;
- пінополіуретан.

 

Існують різні способи утеплення будинку зовні, різними теплоізоляційними матеріалами: 

1. Вентильований фасад, при якому утеплювач розташовують між стіною і облицювальними панелями, щоб уникнути складних маніпуляцій зі свердлінням клеїнням обмазування різних матеріалів у багато шарів, набагато простіше напилити , перед монтажем вентильованого фасаду теплоізоляційний пінополіуретан, швидко, якісно надійно.

2. Мокрий фасад, коли шар теплоізоляційного матеріалу приклеюють на поверхню стіни і закріплюють за допомогою дюбелів. Після цього утеплювач покривають армуючою сіткою і захищають від дії опадів, або напилюється ППУ який в подальшому оштукатурюється.

3. Колодязних, коли теплоізоляційний матеріал знаходиться всередині стіни, переважно для утеплення таких систем застосовуються заливні утеплювачі, коли через отвори попередньо просвердлені, всередину таких пустот заливається під тиском утеплювач, що потім спінюється і застигає, заповнюючи при цьому собою весь простір, і надійно утепляючи таку зовнішню стіну.

     Також є багато технологій утеплення будинку зсередини, в яких доцільно використовувати тільки пінополіуретан:

1. Утеплення мансардного даху, який останнім часом дуже популярний у забудовників, і через який відбуваються колосальні тепловтрати, - мансарду треба утепляти так щоб до питання теплоізоляції більше не повертатися ніколи, тому що після проведення оздоблювальних робіт, теплоізоляційний шар буде недоступний для ремонту, і переробляти таке утеплення буде вдвічі дорожче і довше чим, зробити утеплення раз, - і добре.

2. Теплоізоляція перекриття чи стелі пінополіуретаном, може відбуватися, як зі сторони горща, - пінополіуретан на стільки твердий, що по ньому можна ходити та продовжувати використовувати горище за призначенням, - так і знизу вверх, зі сторони житлових кімнат, піна ППУ екологічно чиста, має сертифікати з допуском до використання навіть в харчових холодильниках, тому застосування її всередині нчим не загрожує здоровю людей.

3. Утеплення підлоги пінополіуретаном також відбувається всередині приміщень, неважливо якої конструкції підлога її можна і потрібно утеплити пінополіуретаном, для того щоб ноги перебували завжди у зоні комфорту. Досить широкого застосування набув ППУ і для облаштування теплих підлог, тому що, він забезпечує одночасно і утеплення і гідроізоляцію що досить важливо при заливанні мокрих стіжок, при цьому 3 см шару (аналог 12 см пінопласту) вже достатньо, щоб утеплити підлогу і не підняти її рівень вище порогів.

4. Теплоізоляція стін зсередини допускається в окремих випадках коли, ззовні провести такі роботи немає технічної можливості, точно так само стіни утеплюються методом напилення без шовного ППУ на поверхню стін, тільки попередньо монтуються закладні П-подібні пластини, до яких після утеплення, прикручуються несучі профілі, на які монтується гіпсокартон або інші оздоблювальні панелі.

     Кожен з цих варіантів дозволяє зробити будинок комфортним, зменшивши тепловтрати через стіни, а заодно знизивши витрати на опалення. Якісна теплоізоляція будинку зовні допомагає домогтися наступного:
- захистити фасади від дії низьких температур;
- перемістити точки роси в шар теплоізоляційного матеріалу;
- зменшити паропроникність стін, поліпшивши мікроклімат в приміщеннях.

Так який утеплювач вибрати для Вашого будинку? Щоб відповісти на це питання, потрібно більше дізнатися про кожен з перерахованих матеріалів.

Утеплення мінеральною ватою

Мінеральну вату колись широко застосовували у будівництві. Утеплювач монтували за допомогою направляючих конструкцій, це могли бути вертикально або горизонтально розташовані бруси, товщина яких дорівнювала або трохи перевищувала товщину шару утеплювача. Листи мінеральної вати встановлювали між брусами, поверх набивали плівки, рейки, на які кріпили листи азбестоцементу або арматурну сітку. Зовнішню поверхню обробляли за допомогою штукатурного розчину. Також для монтажу мінеральної вати використовували металеві оцинковані пластини, які попередньо кріпилися до стіни. У цьому випадку утеплювач фіксували за допомогою спеціальної накладної деталі. Як видно така технологія складна, дорога і трудоємка, а ефективність сумнівна через ряд недоліків.

Переваг у мінеральної вати небагато:

• Екологічність у мінеральної вати, особливо вітчизняного виробництва посередня, оскільки при виробництві застосовують розплави шлаку, що може містити в собі фенольні смоли та формальдегіди, і точно містить мікропил, який не виводиться з організму людини ніколи, та є алергеном;
• Непогана теплопровідність, у кращих зразках закордонних виробників заявлений коефіцієнт теплопровідності 0,048 Вт/м*К що краще чим пінопласту але гірше у 2 рози ніж у пінополіуретану, та й якість мінеральної вати різна, іпрекрасні показники надруковані на упакуванні не завжди співпадають з реальними показниками вати, що в середині тієї ж пачки;
• Хорошаа паропроникність, але й дуже погана герметичність, через яку видувається вітрами тепло;
• Стійкість до дії грибків і мікроорганізмів, сумнівна, оскільки мінеральна поглинає вологу, яка випадає в точці роси, з повітря, саме в точці роси виникають сприятливі умови, - тепло і волога, для грибків, бактерій чи плісняви, тому з часом 5-15 років, у кожній мінеральній ваті проблеми мікроорганізмів виникають обовязково;Негорючість (під дією високих температур матеріал плавиться, не виділяючи токсичні речовини);
• Хороші звукоізоляційні властивості.

Недоліки мінеральної вати:

• Утеплювач потрібно монтувати з обережністю, користуючись спеціальним респіратором, тому що пил, що виділяється в ході робіт, може призвести до проблем з очима, легкими, викликати алергічні шкірні реакції. 
• Ще один істотний мінус - велика вага утеплювача, через що зростає навантаження на конструкції. 
• Матеріал потрібно ретельно захищати від дії вологи і водяної пари, інакше він швидко втратить свої звуко- і теплоізоляційні властивості.
• В процесі експлуатації мінеральна вата дає усадку. Щоб цьому запобігти, потрібно особливу увагу приділити закріпленню плит в ході монтажу.
• Відносно висока вартість матеріалу і великі трудовитрати при монтажі.
• Наявність зазорів між плитами утеплювача.

Утеплення стін полістиролом

Більшість людей цінують цей утеплювач за дешевизну і простоту монтажу. Адже для кріплення плит можна не користуватися направляючими, достатньо приклеїти матеріал до поверхні стіни і закріпити за допомогою спеціальних дюбелів. Однак, перед тим як приступити до наклеювання, потрібно добре підготувати стіни, та й сам монтаж потребує багато комплектуючих, майстерності та зусиль, щоб такий теплоізоляційний шар прослужив хоч би 15-20 років.

Їх необхідно очистити від пилу, вапна, бруду, слідів жиру, а також масляної фарби. Після закінчення монтажних робіт потрібно подбати про захист теплоізоляційного матеріалу від водяної пари. Для цього поверхню матеріалу покривають шаром полімерної штукатурки, що володіє водовідштовхувальними властивостями. Після чого проводять фарбування.

Переваги пінополістиролу:

- Мала вага;
- Низьке вологопоглинання;
- Легкість різання листів;
- Невисока ціна;
- Доступність технології кожному.

Недоліки пінополістиролу:

Основна проблема цього утеплювача - горючість. І хоча пінополістирол вважається самозатухаючим матеріалом, він небезпечний тим, що в процесі горіння виділяє токсичні речовини, небезпечні для здоров'я людини. Крім того, утеплювач нестійкий до дії деяких хімічних речовин, зокрема органічних розчинників.

Є ще ряд недоліків, про які варто згадати:

• Низькі звукоізоляційні властивості;
• Наявність щілин, які потрібно закладати дорогими матеріалами;
• Невисока міцність, особливо в пінопластах вітчизняного виробництва, де так само, на коробках надруковано щільність 35 кг/м.куб, а при зважуванні 1 метр кубічний важить 14 кг у кращому випадку, тобто економія сировини виробником і обман покупця в 3 рази;
• Зміна характеристик в процесі експлуатації.
• Відсутність паропроникності
• Привабливість для гризунів, птахів і різних комах.

Утеплення фасаду пінополіуретаном

Жорсткий ППУ - це сучасний утеплювач з закрито-комірчастою структурою. Його напилюють на стіни за допомогою обладнання, що працює під високим тиском. Коли матеріал застигає, на його поверхні утворюється плівка. Вона захищає ППУ, перешкоджає проникненню всередину вологи. Теплоізоляційні характеристики цього матеріалу - найкращі серед всіх утеплювачів, тому його можна наносити більш тонким шаром.

Щоб якісно ізолювати фасад зовні, досить напилити 5 см ППУ. При цьому товщина шару пінополістиролу склала б 15-20 см, а мінеральної вати - цілих 20-25 см. Різниця тим більше істотна, якщо згадати, що мін. вата багато важить. Пінополіуретан, навпаки, дуже легкий, він не перевантажує конструкції.

Переваги пінополіуретану:

Перед нанесенням ППУ не потрібно спеціально підготовляти стіни, досить очистити їх від пилу і жиру. Роботи по напиленню проводяться досить швидко, при тому що матеріал наноситься пошарово. Товщина кожного шару складає не більше 2 см.

• Висока адгезія;
• Відсутність швів і зазорів;
• Мала вага;
• Відмінні звуко-, тепло-та гідроізоляційні властивості; 
• Паропроникність;
• Тривалий термін експлуатації (більше 50 років);
• Стійкість до дії грибів, цвілі, бактерій;
• Екологічність і безпека;
• Непривабливість для комах, гризунів і птахів.

Недоліки ППУ

Пінополіуретан потрібно захищати від сонячних променів, тому що він не стійкий до дії ультрафіолету. При виконанні зовнішніх робіт необхідно або нанести на поверхню ППУ спеціальні захисні суміші, - фарбу, штукатурку, чи облицювати фасад панелями. В іншому випадку потрібно монтувати направляючі, що призведе до появи містків холоду, як і у випадку монтажу плит мін. вати.

ППУ - кращий утеплювач для стін, він випереджає конкурентів за характеристиками, легкості монтажу та часу, який витрачається на проведення робіт. У матеріалу є недоліки, однак їх можна легко усунути, застосувавши захисні заходи.