Полімочевина, вона ж POLYUREA. Це реально фантастичний матеріал, або унікальний унікум.

Як швидко отримати надійне захисне покриття? Довгий час фахівців галузі гідроізоляції марно «ламали голови» над винайденням диво-матеріалу з відмінною адгезією, надто витривалого, легкого та атмосферостійкого, і ось, збулося! Хтось, дуже схожий на прибульця в захисному скафандрі з дивним апаратом прямо на поверхню напилює незрозумілого роду субстанцію, і через досить нетривалий час з подивом розуміємо, що це і є те саме шукане покриття, міцна, абразивостійка, атмосферовитиривала,гумоподібна мембрана! Це і є полімочевина.
Природно, що перед нанесенням такого покриття необхідний комплекс робіт з підготовки поверхні, Полімочевиннні покриття хоч і мають високу адгезію, але застосування без попередньої ґрунтовки не дасть бажаного ефекту, особливо максимально неприємний ефект отримають некомпетентні індивідууми, при спробі нанести полімочевинне покриття на неочищену, негрунтовану попередньо сталь!
Сам процес нанесення особливих проблем не становить, це дійсно метод напилення, інше питання, це використовуване обладнання – установки дозатора високого тиску, яке одночасно повинно змішувати в певній пропорції дві складові полімочевини, створювати відповідний тиск понад 130 атмосфер та підігрівати обидва компоненти полімочевини, що дуже відповідально, тому обладнання повинно бути високого тиску високої якості бажано відомого виробника.
Унікальність полягає в одержуваному покритті: безшовне, еластичне, має високу швидкість затвердіння, екологічно безпечне, не має рівних в якості гідроізолятора, застосовується при низьких температурах і експлуатується при високих, механічно міцна, не стирається, не горить, не виділяє отруйних речовин і токсичних парів, запаху не має, смаку, по всій видимості теж не має, так як гризунів не цікавить як їжа, без капризів напилюється на вертикальні поверхні, успішно чинить опір впливу хімічних компонентів, завдяки мембранній структурі, незмінно успішно застосовується на поверхнях складної форми, витримує чималі навантаження в різних умовах експлуатації, іноді використовується у вигляді безшовних підстилаючих покриттів під сховищами нафтопродуктів.
Створюється враження, що такий матеріал був придуманий недавно, а це не таак, перші зразки отримали ще в п'ятдесятих роках минулого століття, і це саме той випадок, коли думка набагато випередила свій час. Недосконалість технологій тих часів не дозволили отримувати Полімочевину в промислових кількостях, а про обладнання для створення покриттів на основі POLYUREA, так тоді її називали, можна було тільки мріяти.

Вчені не сиділи склавши руки, об'єднали розрізнені вишукування та ресурси декількох великих корпорацій, і на сьогоднішній день обсяги виробництва полімочевини складають десятки тисяч тонн на рік, а це безпосередньо вказує на чималий попит на Полімочевину, як на універсальне захисне і гідроізоляційні покриття.