Часто задають питання про теплоізоляцію приміщення.

Дах

1. Проблема: коли йде дощ, вода просочується через стелю. Що робити?

Необхідно перевірити дах на герметичність. Необхідно замінити промоклі будівельні матеріали (особливо це стосується теплоізоляційних матеріалів). Зверніть увагу на наступне: круті дахи негерметичні в рідкісних випадках. Тому, незважаючи на заяви потерпілих, вода йде не зовні, а зсередини. Адже мова, швидше за все, йде про конвекцію.

2. Проблема: начебто, дах герметичний, але коли йде дощ з сильними поривами вітру, дах протікає. Що ж відбувається насправді?

Вітер заганяє дощ під покрівельне покриття. Що робити? Звичайно, може статися так, що вітер коли небудь зажене воду під цеглу, але це буде лише дивовижний виняток з правил. У сучасних будинках під покрівельним покриттям і обшивкою розміщують спеціальних стік, по якому вода може потрапити в ринву. Якщо в будинку немає подібного оснащення, напевно, варто про нього задуматися.

3. Проблема: весь рік дах сухий, але коли випадає сильний сніг, він протікає. Що ж відбувається насправді?

Поверхня даху віддає тепло внутрішніх приміщень назовні. І, принаймні, частина снігового покриву тане. Ця вода затікає під звис даху, адже він не опалюється і по суті крижаний. Там вона знову замерзає. І так відбувається постійно. Але через зміни погоди води може натекти більше, ніж замерзнути. Так утворюються невеликі «водоймища», і вода протікає між цеглою. Подібна проблема, як правило, зустрічається в північних широтах. Що ж робити? Робити скати даху коротші, кращу ізоляцію даху  і прибирати дах.

4. Проблема: стеля промокає майже наскрізь.

Що відбувається насправді? В якомусь місці на даху гідроізоляційний матеріал пошкоджений. Але це зовсім не означає, що він пошкоджений саме там, де протікає вода. Вона може переміщатися під гідроізоляційним шаром. Що ж робити? Якщо пощастить і зону пошкодження знайти вдасться - залатати цей шматок, якщо ж ні - доведеться переробляти весь дах.

5. Проблема: взимку скати даху мокрі майже наскрізь. Влітку вони підсихають, але не повністю. Через це стіни з кожним роком стають все більш вологими, а від цього зростає потреба будинку в енергії.

Що відбувається насправді? Навіть якщо це важко уявити: дахи негерметичні, водяна пара постійно дифундує. Напрям цього руху залежить від різниці температур і різницею між відносною вологістю повітря всередині і зовні приміщення. Дахи не є гомогенними будівельними конструкціями. Вони складаються з декількох шарів, які теж негомогенності (наприклад, крокви та теплоізоляція). Розташування, товщина і якість варіюються залежно від функціональності конструкції. Існує нескінченна кількість варіантів.
Може статися так, що водяна пара замерзне в одному місці або навіть по всій поверхні. Так і утворюється конденсат. Те, що описано вище, не повинно призводити до рясного появи конденсату. Подібне необхідно продумувати ще на стадії планування будинку.

6. Проблема: пар зазвичай затримується прямо під обшивкою стін. Іноді там виникають теплові містки. Ці місця взимку помітно холодніші, ніж інші частини схилів даху, що помітно по утворенню конденсату і цвілі на цих місцях.

Що відбувається насправді? Якщо в обшивці існує діра, то через неї йде не тільки тепло, але і вологість з приміщення. Вона дифундує через теплоізоляційний матеріал (на даху найчастіше використовується скловата). Незабаром при зниженні температури на зовнішньому шарі теплоізоляційного матеріалу утворюється конденсат, так як холодне повітря може прийняти менше вологості, ніж теплий. Влітку ж тепловий потік йде у зворотний бік. Що ж робити? Якщо діри невеликі - закласти їх, якщо ж пошкоджена значна частина слід перекрити дах заново.

7. Проблема: в окремих частинах приміщення в зимову пору року помітно холодніше. Виникає відчуття, що там «протяг». Особливо часто такі місця виникають там, де скат даху стикається зі стіною, покритою шпалерами. Що відбувається насправді?

В окремих частинах конструкції виникають містки холоду, по яких тепло виходить назовні. Місця зєднання між стіною і скатом даху під час теплоізоляції будинку були «забуті». Найчастіше крокви знаходяться за стіною. При неправильному плануванні будинку цей простір може бути таким вузьким, що будівельники не зможуть розмістити в ньому ізоляційний матеріал, навіть якщо будуть запихати його туди руками, розбиваючи їх в кров. Але для тепла достатньо навіть малої щілини. Якщо на вулиці бушує вітер, а картини, що висять на стіні, гойдаються, це означає тільки одне - помилка, допущена на етапі будівництва. Також часто забувають покласти теплоізоляцію на задню сторону стін. Якщо різні частини будинку будують різні майстри, то, швидше за все, вони забудуть покласти ізоляцію на стиках, так як понадіються на те, що це зробить інша бригада, адже це саме проблемне місце в процесі будівництва. Що ж робити? Переробляти всю теплоізоляцію.

8. Проблема: струмочки, що біжать по теплоізоляції, містки холоду, виникнення грибка.

Що насправді відбувається? Фактично дуже рідко будівельні матеріали абсолютно сухі. Так робота з цементом і гіпсом не може проходити без використання води. Дерево також під час його використання містить більше вологості, ніж необхідно для процесу експлуатації. Вологість дерева зазвичай складає 20% від його ваги, а потім в процесі експлуатації, дерево всихає. І поки вологість може випаровуватися, проблем не виникне. Сучасні будинки намагаються зробити абсолютно герметичними і з високим рівнем теплоізоляції, саме тому не слід нехтувати провітрюванням приміщень перші два-три роки експлуатації житла. Серйозні наслідки виникають, якщо використовувалися промоклі будівельні матеріали.
Принцип якісного функціонування даху полягає в тому, щоб максимально зупинити шлях проникнення води зовні всередину. І при цьому дах повинен пропускати водяну пару зсередини назовні, тобто бути максимально відкритим для дифузії. І якщо будівельний матеріал, з якого зроблений дах, сухий, то й процес дифузії відбувається досить швидко і в потрібному напрямку. Якщо ж дах мокрий, то пара не може подолати водяний шар і залишається всередині. Так і відбувається повне промокання поверхні. Що ж робити? Ніколи не використовувати надто вологі будівельні матеріали. Також слід приділити особливу увагу всьому процесу теплоізоляції даху, щоб запобігти появі проблем в майбутньому.

Дуже часто виникають питання щодо теплоізоляції будинку.

Фасад

1. Проблема: після сильного дощу фасад промокає, причому він довго не висихає особливо внизу. Іноді вологою стає задня сторона зовнішньої стіни. Теплоізоляція фасаду зроблена матеріалами, що вбирають вологу (скловата, ізоляційні деревоволокнисті плити). В результаті зростають витрати на опалення.

Що ж відбувається насправді? Вітер заганяє дощ у всі щілини і тріщини, і навіть через вентиляційні отвори. Якщо стіна зведена з дотриманням всіх правил, то нічого страшного не відбудеться, оскільки вода поступово випарується з кам'яної кладки і не проникне в теплоізоляційний шар. Що робити, якщо фасад все одно залишається мокрим?
Варіант перший. Якщо матеріали, що захищають теплоізоляційний матеріал від проникнення води прикріплені до нього дуже міцно, то виникають прогини, по яких вода може проникнути всередину. Таким чином, вода буде постійно надходити в теплоізоляційний матеріал, і не буде мати можливості випаруватися з нього, таким чином, ізоляція промокне наскрізь. Варіант другий. Передня стінка не має знизу стикового зазору, тобто, закриті всі щілини для того, щоб утворилася вода могла випаруватися. Варіант третій. Внизу не використовувалася теплоізоляція, що не піддається впливу і проникненню води. Інакше кажучи, у теплоізоляції завжди «мокрі ноги», тому вона постійно промокає наскрізь. Що робити? Спочатку треба знайти справжню причину промокання фасаду.

2. Проблема: взимку стіни промокають майже що наскрізь, влітку вони висихають, але не повністю. У результаті стіни з кожним роком стають все більш вологими, і як наслідок зростає потреба будинку в додатковій енергії.

Що ж відбувається насправді? Як би важко не було це уявити, але стіни не герметичні. Через них відбувається дифузія. Напрямок її руху залежить від різниці температур і відносної вологості повітря усередині і зовні. Сучасні стіни найчастіше багатошарові. Вони складаються з внутрішньої штукатурки, покриття, теплоізоляції, зовнішньої штукатурки або цегляної кладки. Місцезнаходження, товщина і якість варіюються і залежать від того, яким має бути клімат всередині даного приміщення і функціональність конструкції. Існують різні варіанти. Іноді так відбувається, що водяна пара на якомусь шарі або в декількох подібних шарах замерзає так, що навіть конденсується. І уявити собі, що ця кількість води просто візьме і випарується можна. У будь-якому випадку, виникнення подібної проблеми пов'язано з помилками в будівельних розрахунках. Але найчастіше так відбувається, якщо стара споруда була не професійно утеплена з метою економії енергії. Зараз на ринку пропонуються термообої. Вони користуються великим попитом. Але якщо такі шпалери наклеїти на холодні стіни, то зовні буде здаватися, що все нормально, а насправді під цими шпалерами буде утворюватися грибок і конденсат.
Теоретично уникнути цього феномена досить просто. Необхідно розмістити теплоізоляцію на внутрішній стороні старої стіни будівлі. Далі рекомендується використовувати гіпсокартон, і вже на нього клеїти шпалери.
На практиці виникають проблеми, наприклад, з якісною ізоляцією віконних отворів. Якщо в цих місцях неправильно покласти теплоізоляцію, то буде утворюватися і конденсат і грибок. Що ж робити? Розміщувати теплоізоляцію з зовнішньої сторони будівлі і постаратися утриматися від термообоїв і тому подібного. Або просто довірити роботу професіоналам.

3 Проблема: на стіні виникають патьоки, особливо часто внизу. Вони можуть поширюватися в різні сторони, незалежно від того, скільки води на них потрапляє. Що ж відбувається насправді?

У багатьох будівельних матеріалах є пори, які заповнюються водою. Найчастіше цей процес недооцінюють. Стіна як губка вбирає воду, поки повністю не промокне.

Часто зустрічаються питання про теплоізоляцію приміщення.

Підвал

1. Проблема: стіна мокра, подекуди кришиться штукатурка. На стіні з'являється білий м'який пушок і ефлоресценція солей.

Що ж відбувається насправді? За роки (або навіть десятиліття) стіна підвалу вбирала вологу із землі. Захищає її із зовнішнього боку тонка або зовсім ніяка гідроізоляція. Тому вода проникала в стіну і випаровувалася з її внутрішньої поверхні. Солі і вапно, що містилися у воді, осідали на поверхні стіни і утворювали білий пушок. Що ж робити? Просто штукатурити стіну заново з використанням засобів, що містять сульфати, не вийде. Спочатку необхідно з'ясувати причину. Підвалу потрібна нова теплоізоляція та гідроізоляція. Це може бути як класична зовнішня ізоляція, що супроводжується виїмкою грунту, так і ізолювання шляхом напилення. Але про обидва методи слід сказати, що проблема сама собою не вирішиться. І еффлоресценції солей не зникнуть з висиханням стіни. Доведеться провести ще не один будівельний захід.

Що необхідно для правильної ізоляції:

Якщо мова йде про класичну ізоляцію, то спочатку навколо будівлі риється котлован, який би дозволив провести роботи по всьому периметру будівлі. Щоб її стіни не обвалилися, їх необхідно зміцнити. Спочатку стіна очищається механічно від грубих забруднень. Потім напилюється теплоізоляція пінополіуретаном шаром товщиною не менше 3см. Потім рекомендується нанесення шару нідроізоляції який повинен захистити новий шар теплоізоляції від пошкоджень, які можуть виникнути при закопуванні котловану. Найчастіше в якості гідроізоляційного шару використовується вітчизняний чи закордонний гідроізолятор (бітеласт, рідка гума, Гіпердесмо) або полімочевина. Гідроізоляція відновить захистний барєр фундаменту і не дасть руйнуватися теплоізоляційному шару. Не варто так само забувати про бризки, які можуть промочити стіну на висоту до 15см. Крім цих заходів, дуже часто рекомендується використовувати при будівництві ще й горизонтальний захист, щоб волога не піднімалася вгору по стінах.
Метод заливання теплоізоляції використовується там, де неможлива виїмка грунту з різних причин поряд знаходяться споруди, доріжки або дерева чи зелені насадження. У цьому випадку використовується заливання ППУ або багатокомпонентний гель, який вприскується вздовж стіни фундаменту через невеликі отвори під великим тиском. Там він змішується з землею і перетворюється в однорідну ізоляційну масу. Через десять хвилин гель перестає пропускати воду і не піддається впливу підземних вод. Цей метод запатентував себе як надійний після його застосування при будівництві тунелю в Альпах і в метробудуванні. Його також застосовують для зміцнення тріщин і швів. Він поширюється тільки там, де між стіною і землею існують порожнечі. Зараз цей метод використовується для ізоляції підвалів житлових приватних будинків досить часто.

2. Проблема: піднімається вологість, стіни вологі внизу і в залежності від обсягу води, що поступає волога пляма поширюється в різні боки.

Що ж відбувається насправді? У багатьох будівельних матеріалах є так звані пори, які можуть заповнюватися водою. Найчастіше цю властивіть порів недооцінюють. Ці пори вбирають воду як губка, і як губка вони через якийсь час стають зовсім мокрими, пропускаючи воду, дозволяючи їй руйнувати конструкцію.
Як же зупинити цей процес? Може допомогти гідроізоляція зсередини різними гідроізолюючими матерііалами або полімочевиною. Вона під високим тиском напиляється на проблемні ділянки застигаючи створює міцний гідроізоляційний шар. Таким чином, пори закриваються і не можуть більше пропускати воду.

3. Проблема: прориви води у підвалі, як правило, після сильних дощів.

Що ж відбувається насправді? Або дренаж з дефектом (наприклад, труби можуть бути пошкоджені через осідання), або він забився (дренажні труби треба перевіряти кожен рік). Або дренаж встановлений неправильно, так, що дощова вода не потрапляє або частково не потрапляє в стік. На жаль, через дорожнечу дренажів їх дуже рідко роблять якісно. Тому сьогодні все частіше від цієї системи відмовляються і замінюють її іншими технічними рішеннями. Що робити, якщо у дренажу дефект? Потрібно спочатку очистити його за допомогою скребка для чищення труб. Потім було б добре обстежити дренажну трубу за допомогою камери, але це досить дорогий метод, до того ж він просто покаже, що у труби дефект. У цьому випадку треба або усунути дефект або замінити дренажну трубу повністю. Якщо при цьому довелося (а це напевно так) розкривати підлогу, то необхідно також переробити теплоізоляційний шар. І якщо у вас немає можливості викопати котлован, краще скористатися методом ін'єкцій.

4. Проблема: існує зона, де постійно волого чи мокро, але це не залежить від того, був дощ чи ні.

Що робити? Необхідно відразу ж усунути пошкодження труби, щоб по можливості обмежити виникнення пошкоджень будівельної конструкції. Крім того, необхідно з'ясувати, чи не з'явилися вже які небудь ушкодження. Якщо, наприклад, ізоляційне мінеральне волокно на першому поверсі промокло, то це призведе до втрати тепла та, можливо, до виникнення цвілі.
Також слід зазначити, що навіть якщо підвал не використовується, його треба регулярно перевіряти. Подібні прориви труби можуть залишатися непоміченими роки, що призведе до погіршення стану будівлі, а, можливо, і до її обвалу.

5. Проблема: утворення солей. Стіна волога, з неї спочатку відходить фарба, потім штукатурка. На стінах починає рости м'який білий пушок. Цемент між цеглою поступово руйнується і може дійти до такого стану, що цеглини можна вийняти з кладки голими руками.

Що ж відбувається насправді? Описана вище ситуація є наслідком неправильної ізоляції підвального приміщення. Або ж відсутністю горизонтального шару ізоляції. Роки чи навіть десятиліття вологість проникала в приміщення.
В результаті того, що біля стіни було старе, мабуть, занадто тонке ізолююче покриття зовні, вода проникала в стіни, просочувала їх і випаровувалася з внутрішньої сторони стіни підвалу. Солі, що знаходяться у воді  і утворили, згодом, білий пушок. Через це виникло дві проблеми. По-перше, збільшилася гігроскопічність і кристалізована сіль почала займати все більше місця.
І, по-друге, все більші обсяги солей почали заміщати і витісняти штукатурку. Таким чином, почав проявлятися ефект намокання і розм'якшення каменів і цегляної кладки, що провело її до руйнівного стану.
Що ж робити з солями? Краще не доводити стіни до такого стану, але як вже проступила один раз сіль, буде проступати знову і знову.
Існує декілька швидше теоретичних, ніж практичних порад, чия ефективність доведена лише лабораторними випробуваннями. Так, наприклад, можна промити стіни дистильованою водою. Але хіба цей метод можна застосувати на практиці? Або дати кладці повністю висохнути і видалити наліт разом з шаром штукатурки в 1см по всьому периметру. Але, по-перше, це практично неможливо здійснити, а, по-друге, при цьому необхідно виключити подальший вплив води на стіну, що фактично неможливо. На практиці ж можна порадити регулярно штукатурити стіну, тоді можна буде уникнути проблеми з випаданням цеглин з кладки. Це нічого не змінить, оскільки штукатурка буде постійно відвалюватися, але, можливо, допоможе запобігти подальшому руйнуванню.
Висновок: всі наведені вище методи не рекомендуються для житлових будівель. Найкраще завчасно зробити ізоляцію підвалу, щоб потім не мучитися з ремонтними роботами. Адже завжди можна щось зробити заздалегідь. Чим більше завдані збитки, тим дорожче обійдуться заходи щодо їх усунення. Який метод ізоляції краще підібрати, класичний або заливання, повинен визначити фахівець. Також існує спеціальна штукатурка, яка запобігає вбирання вологи будівельними матеріалами.

6. Проблема: взимку підвал сухий, а влітку по стінах тече вода.

Що ж відбувається насправді? Залишати всю зиму вікна в підвалі відкритими - правильне рішення з будівельно-технічної точки зору. Холодне зимове повітря містить менше водяної пари, ніж повітря підвалу. Якщо повітря навколишнього середовища нагрівається в підвалі, то падає відносна вологість повітря. Повітря знову готове отримувати вологу. Саме цим пояснюється, те чому речі так добре сохнуть в підвалі. Влітку ж все відбувається інакше. Тепле повітря навколишнього середовища містить більше вологи, ніж холодне повітря підвалу. Коли повітря навколишнього середовища охолоджується в підвалі, волога, що міститься в ньому, конденсується на холодних стінах підвалу. У результаті відбувається ефект пляшки коли, вийнятої з холодильника.
Що робити? Як можна рідше провітрювати приміщення підвалу влітку і не сушити там речі.

7. Проблема: спочатку утворюється білий наліт, з часом він стає сірим, в сухому стані він ламається. Потім він починає рости на всі боки, іноді на його поверхні утворюються водяні краплі.

Що ж відбувається насправді? Найбільш частою причиною руйнування дерев'яних конструкцій в будівлях є будинковий гриб. Він росте як на зовнішній, так і на внутрішній поверхні будівельних конструкцій. Він знищує целюлозу в деревині, чим і пояснюється його колір. Він може проростати крізь кладку й цеглини. До того ж він добре проводить воду, що забезпечує його існування і дає можливість поширюватися навіть по сухій поверхні.